Про технологічні парки

Версія для друку

Головною метою діяльності технологічних парків є комплексна організація наукоємного виробництва шляхом максимального сприяння створенню та запровадженню нових технологій та стимулювання розвитку творчого потенціалу фахівців. Концентруючи наукові, виробничі та фінансові ресурси технопарки забезпечують відтворення повного життєвого циклу інновацій: дослідження – розробка – упровадження – масовий промисловий випуск наукоємної високотехнологічної конкурентоспроможної на світових ринках продукції.

Технопарки є зонами економічної активності, які поєднують потенціал університетів, науково-дослідних структур, промислових підприємств та суб'єктів інноваційної інфраструктури регіонального загальнодержавного та міжнародного рівнів.

За останні роки і в Україні, і в усьому світі технопарки або територіально-виробничі наукові комплекси стали найбільш ефективною організаційно-економічною формою інтеграції науки і виробництва серед усіх інших інноваційних структур.

Технологічний парк є саме тією інноваційною структурою, яка здатна до найбільш ефективного використання такого найважливішого в сучасних умовах чинника конкурентоспроможності як ресурсне забезпечення.
В розвинених країнах сучасні організаційно-економічні механізми розробки та упровадження інновацій на державному рівні можуть бути прямої та опосередкованої дії.

До механізмів опосередкованої дії відносяться податкові, фінансово-кредитні, амортизаційні та інші впливи на процес упровадження інновацій.

До механізмів прямої дії відносяться:

  • адміністративно-відомчі шляхом прямого державного дотаційного фінансування досліджень;
  • здійснення державних цільових програм різного рівня шляхом виділення коштів на підставі контрактів, укладених з переможцями відповідних конкурсів та
  • створення державою або за участю держави інноваційних структур, а саме: технополісів, технопарків, бізнес-інкубаторів, інженерних центрів тощо.

Ефективність використання сучасних організаційно-економічних механізмів розробки та упровадження інновацій на загальнодержавному, корпоративному та мікро- рівнях і є визначальним щодо темпів розвитку національної економіки на інноваційній основі.

В Україні вже створена система технологічних парків, діяльність якої може слугувати одним із прикладів успішної реалізації державної інноваційної політики. Формування цієї системи розпочалося у 2000 році реєстрацією таких технологічних парків як Інститут монокристалів та Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона. Згодом з’явились: 2001 рік – Вуглемаш; 2002 рік - Напівпровідники, Інститут технічної теплофізики, Укрінфотех; 2003 рік – Київська політехніка та Інтелектуальні інформаційні технології та інші. Станом на вересень 2010 року в Україні вже зареєстровано 12 технопарків та ще 4 проходять процедуру реєстрації.
Короткий аналіз процесу становлення в Україні цих інноваційних структур засвідчує про зниження на сьогодні динаміки їх розвитку та функціонування, хоча практика роботи технопарків протягом останніх дев’яти років підтверджує їх доцільність та ефективність у активізації інноваційної діяльності.

Загалом на початок 2010 року 17 чинних свідоцтв проектів технопарку, з них 5 зареєстровані в рамках технопарку “Київська політехніка”, по 3 – “Інститут монокристалів” та “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка”, решта технопарків – по одному проекту.

Практика діяльності технологічних парків протягом останніх десяти років утверджує доцільність, необхідність та ефективність їх існування.
У рамках виконання інноваційних проектів технологічних парків з 2000 по 2009 рік обсяг реалізованої інноваційної продукції склав 12,17 млрд. грн. За 2009 рік загальний обсяг реалізованої інноваційної продукції дорівнює 341,717 млн. грн., що на 509,79 млн. гривень менше, у порівнянні з 2008 роком. Динаміка зменшення обсягів реалізованої інноваційної продукції відображає припинення державної підтримки технологічних парків.

Платежі до державного бюджету України та державних цільових фондів від реалізації проектів технопарків склали 37,5 млн. гривень (за аналогічний період у 2008 році - 66,2 млн. гривень). А всього за час діяльності технопарків було перераховано до бюджетів та цільових фондів майже 1 млрд. грн. Проте слід зазначити, що з 2007 року в даному процесі спостерігається динаміка зменшення.

Витрати на НДДКР зросли втричі до 74 млн. гривень проти 23 млн. гривень у 2008 році.
В період з 2000 по 2009 рік, в рамках дії спеціального режиму діяльності технологічних парків, на спеціальні рахунки було перераховано 511 млн. гривень, у 2009 році було перераховано трохи більше 1,067 млн. грн., що на 373 тис. грн. менше у порівнянні з 2008 роком (1,44 млн. грн.).

Приклади реалізації українськими технопарками проектів світового рівня

  1. Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона:
  • вперше у світі високочастотне зварювання м'яких живих тканин. На сьогоднішній день в Україні успішно прооперовано більше 10 тис. хворих. Американські фахівці назвали цей проект “проривом у хірургію XXI століття”, робота одержала Державну премію України, захищена патентами України, США, Австралії;
  • найкращі у світі машини для стикового контактного зварювання високоміцних рейок швидкісних залізниць, що займають лідируюче положення на світових ринках та захищені 42-ма патентами. Виграно тендер на реконструкцію залізниць Китаю;
  • не мають аналогів у світовій практиці технології виплавки високоякісних зварювальних флюсів, що дозволяє наполовину замінити дефіцитну й дорогу імпортну сировину шлаковими відходами вітчизняної металургії; 70 % продукції йде на експорт;
  • сучасне енергозберігаюче устаткування для дугового зварювання, більше 70 % якого йде на експорт.
  1. Технопарк інститут монокристалів:
  • сучасні медичні гама-камери для вітчизняної системи охорони здоров’я ;
  • високо чуттєві монокристалічні детектори для контролю багажу та вантажу при митному догляді, а також для контролю рівня радіації, виявлення радіоактивних матеріалів ;
  • гама сучасного енергозберігаючого компресорного устаткування для шахт и промислових підприємств.
  1. Технопарк Інститут напівпровідників:
  • розробка та організація випуску вітчизняних енергозберігаючих (в т.ч. світлодіодних) джерел світла.Технопарк разом з іншими технопарками виступив ініціатором створення Державної науково-технічної програми „Енергозберігаючі світлодіодні джерела світла та освітлювальні системи на їх основі”.

Причини погіршення динаміки роботи технологічних парків

Законом України від 12.01.2006 року № 3333 “Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків” та інших законів України” було визначено надання державної фінансової підтримки діяльності технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при реалізації проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків та цільового субсидіювання проектів технологічних парків.

В рамках дії спеціального режиму інноваційної діяльності державою повинні надаватись цільові субсидії у вигляді:

  • звільнення від ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні. Ця норма закону виконується;
  • податкового векселя на суми податкового зобов'язання, що нараховуються згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих, зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю. Ці норми закону не діють.

Митниці, керуючись змінами до Законів України про державний бюджет України на 2009 та 2010 роки, які забороняли надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками і зборами (обов'язковими платежами), заблокували вексельну форму розрахунків із сплати ПДВ при митному оформленні імпортованих обладнання та устаткування для виконання проектів технопарків. Будучи досить незначними в загальному обсязі вексельних операцій на митниці (в 2007 році технопарками було оформлено векселів ПДВ при ввезенні на суму 18,3 млн. грн., з них погашено 9,2 млн. грн.), для технопарків митні векселі ПДВ на сьогоднішній день є однією із найважливіших форм державної підтримки їх діяльності. Позбавлення технопарків такої державної підтримки має не лише негативний економічний ефект, але й свідчить про ненадійність держави, як партнера.

Така ситуація безумовно негативно впливає на відношення і технопарків, і виконавців проектів технопарків на прийняття ними рішень щодо започаткування та провадження нових інноваційних проектів.

Нормативно-правова база інноваційної діяльності є досить суперечливою, крім того, неповною мірою відповідає засадам економіки, що ґрунтується на знаннях. Недосконалість правової бази інноваційної діяльності на сьогодні посилює практика призупинення окремих статей чинних законів законодавчими або підзаконними актами. Так, статтями 21 і 22 Закону України „Про інноваційну діяльність” передбачалося стимулювання інноваційної діяльності шляхом встановлення податкових пільг. Проте чинність цих статей була призупинена спочатку в 2003 році, а потім і в 2004 році, у 2005 році – повністю скасована. На сьогодні, при відсутності бюджетної підтримки інноваційної діяльності, цей закон є просто деклараційним.

З метою доопрацювання проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про інноваційну діяльність” на виконання пункту 1 Протоколу № 21 засідання Урядового комітету з питань розвитку галузей економіки та науково-інноваційної політики від 13 серпня 2010 року формується міжвідомча робоча група для підготовки пропозицій до зазначеного проекту закону.

На сьогодні в Україні відсутні дієві механізми державного стимулювання залучення коштів господарюючих суб’єктів до фінансування наукових досліджень і розробок. Все це свідчить про потребу у подальшій оптимізації механізмів державного стимулювання інноваційної діяльності в Україні. Держкомінформнауки, враховуючи нагальність вирішення зазначеної проблеми, підготовлено та надано Міністерству фінансів пропозиції щодо запровадження ефективних економічних стимулів, спрямованих на підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств у Податковому кодексі.

З метою виправлення ситуації, підвищення ефективності науково-технічної та інноваційної політики, впровадження вітчизняних науково-технічних розробок та забезпечення випуску високотехнологічної інноваційної продукції Комітетом пропонується включити до Кодексу додаткові стимули для реалізації проектів технопарків в частині :

  • надання державної підтримки інноваційним проектам технопарків щодо звільнення від сплати податку на додану вартість нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні;
  • зарахування на спеціальні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства України, у строки, встановлені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, суми податку на додану вартість, нарахованого в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" по операціях з поставки виконавцями проектів технологічних парків товарів (виконання робіт, надання послуг) в Україні, пов’язаних з реалізацією проектів технологічних парків за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.

Використання зарахованих на спецрахунки коштів здійснюватиметься виключно на науково-технічну та інноваційну діяльність відповідно до статті 8 Закону України " Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків":

  • проведення наукових, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків;
  • створення, розвиток, модернізацію та реконструкцію науково-технологічних, експериментальних та дослідно-промислових дільниць, у тому числі на інструменти, обладнання та устаткування, що використовуються для цілей інноваційної діяльності; підготовку конструкторської та технологічної документації, технічних умов, технічних проектів та витрати на підготовку виробництва інноваційної продукції;
  • патентування розробок, придбання прав на об'єкти права інтелектуальної власності (патентів, ліцензій на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо);
  • накладні та поточні витрати (на матеріали, технічне забезпечення тощо), що виникають у ході інноваційної діяльності;
  • придбання обладнання, устаткування та інших засобів виробництва, пов'язаних з впровадженням інновацій;
  • науково-організаційну діяльність керівного органу технопарку, проведення та участь у роботі наукових, науково-технічних конференцій, семінарів та виставок, публікацію результатів наукових досліджень за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.

Нинішня фіскальна політика України, що ґрунтується на засадах ринкового фундаменталізму, не враховує таку специфічну особливість інноваційної діяльності, як значні затрати й високий рівень ризику при створенні інновацій та виведенні інноваційної продукції на ринок.

У багатьох країнах світу ефективність функціонування елементів національних інноваційних систем забезпечується за рахунок діяльності різноманітних державних і недержавних фондів підтримки науки та інновацій, зокрема венчурних фондів. В Україні ж ліквідовано Державний інноваційний фонд, Державний фонд фундаментальних досліджень зведено нанівець, а реально діючих венчурних фондів практично не існує.

З метою формування по-справжньому ефективної національної інноваційної системи Держкомінформнауки започаткована робота з формування механізму створення системи венчурного фінансування інноваційної діяльності. Передбачається створення венчурного інноваційного фонду, який забезпечить широке залучення інвестицій в економіку країни та вкладення їх у інноваційні проекти з метою дослідження освоєння і комерціалізації нововведень.

Стратегічні цілі державної політики в інноваційній сфері реалізуються не інакше, як через інноваційну інфраструктуру, що являє собою сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих організацій та інституцій, які своєю діяльністю охоплюють увесь інноваційний цикл. Відповідні заходи передбачені Державною цільовою економічною програмою “Створення в Україні інноваційної інфраструктури” на 2009-2013 роки, повноцінна реалізація якої створить підґрунтя для активізації інноваційної діяльності, створення інноваційної, науково-виробничої інфраструктури, забезпечення інноваційного розвитку економіки регіонів.

Проведення послідовної виваженої державної політики у сфері інноваційної діяльності дозволить активізувати процес розроблення i впровадження нових прогресивних технологій, посилити вплив реалізації наукомісткої продукції на соціально-економічний розвиток держави, сприяти поглибленню інтеграції України в загальноєвропейський науково-технологічний простір.

Незважаючи на правові проблеми технологічні парки залишаються ефективно функціонуючими інноваційними структурами в Україні. За досить короткий час у нашій державі встигла сформуватись відповідна мережа інноваційних структур, де технопарки відіграють провідну роль. Завдяки їх діяльності Україна вийшла на якісно новий рівень у сфері інновацій, відбувся розвиток виробництва вітчизняної високотехнологічної наукоємної конкурентоспроможної продукції, що надало можливість активізувати розвиток міжнародного співробітництва в інноваційній сфері.

Офiцiйне представництво Президента України

Антикорупційний портал

Інформаційно-аналітичний бюлетень КМУ